Гігієнічні вимоги раціонального режиму дня учнів. Домашній режим для школяра.
Раціональний режим дня (РРД) – це чіткий розпорядок дня, який передбачає певну тривалість діяльності і відпочинку та чергування їх протягом доби з врахуванням статево-вікових та індивідуальних особливостей дитини (підлітка). РДД, як складова частина шкільного виховання є обов’язковою умовою гармонійного розвитку, зміцнення здоров’я, підвищення розумової і фізичної працездатності учнів. При дотриманні РДД формується певний ритм функціонування організму (динамічний стереотип), як врівноваженої системи умовних рефлексів. Продуктивність діяльності (коефіцієнт корисної дії) учнів, які дотримуються РДД значно вища ніж в тих, хто постійно його порушує. Дотримання РДД допомагає запобігти передчасній втомі та перевтомі під час розумової і фізичної праці. При складанні РДД належить враховувати вродженні біологічні ритми учнів, особливо добові. Адже вночі, як відомо, знижуються показники функцій усіх систем організму, вдень, навпаки, інтенсивність обміну речовин, активність вегетативних систем значно зростає. Працездатність людини поступово зростає у вранішні години, досягаючи найбільшого рівня до 10 – 13 год. Після 14 год працездатність знижується, тоді до 17 – 18 години зростає. РРД для учнів усіх вікових груп складають за тренувально-загартовуючим принципом, поступово збільшуючи різноманітність і тривалість їхньої діяльності. Складіть орієнтовний режим дня для учнів 12-річного віку. Яких гігієнічних вимог належить дотримуватись учням цього віку?
Умови життя, навчальна і трудова діяльність школярів, іхній стан здоров’я і нахили звичайно різні. А тому єдиного добового режиму дня для усіх бути не може. Орієнтовний режим дня для учнів 5 – 6 класів може бути таким: • Прокидання, ранкова гімнастика, загартовуючі процедури, прибирання ліжка, туалет – 7.00; • Сніданок – 7.30; • Навчальні і факультативні заняття в школі – 8.20; • Дорога із школи додому (прогулянка) – 14.00; • Обід – 14.30; • Післяобідній відпочинок (прогулянка, аутотренінг рухливі ігри і розваги) – 15.00; • Підготовка уроків і позакласна робота – 17.00; • Перебування на повітрі – 19.30; • Вечеря і вільні заняття (творча діяльність, читання літератури, допомога сім’ї, музика) – 20.30; • Приготування до сну (прогулянка перед сном, туалет) – 21.00; • Сон – 21.30 – 22.00. Основні гігієнічні константи раціонального дня учнів: виконання різних видів діяльності в суворо визначені часи, правильне чергування навчальної, трудової діяльності і активного відпочинку, регулярне харчування в одні і ті ж години, заняття фізичною культурою і спортом, корисне проведення часу (культура розваги), достатньо тривалий і повноцінний сон. Вкажіть на особливості режиму школяра після школи. Коли учень повинен готувати домашні завдання; скільки часу витрачати на їх виконання.
Після школи, пообідавши, учень повинен відпочити. Найліпшим відпочинком є активний – рухова діяльність на відкритому повітрі. Для учнів початкових класів нормальна тривалість такого відпочинку 2 – 2,5 год, для учнів старших класів – 1 – 1,5 год, для шестиліток, дітей з ослабленим здоров’ям бажаним є денний сон тривалістю 1 – 1,5 год. Активний відпочинок добре знімають втому, яка виникає під час занять і, окрім того, сприяє використанню продуктивного для роботи післяобіднього часу. Нормативи часу на виконання домашніх завдань: в 1-му класі не більше 1 год, в 2-му – не більше 2 год, в 5 – 6 - не більше 2,5 год, в 8 – 11 – не більше 3 годин. Щоб вкластися в цей час повинен завчасно потурбуватись про своє робоче місце (добре освітлення, належний повітряно-тепловий режим тощо), постійно підтримувати на ньому робочий порядок ("наукова організація праці”). Спочатку рекомендується виконувати більш важкі письмові завдання, тоді усні, через кожні 45 хв влаштовувати активні перерви (10 – 15 хв). Час, вільний від занять в школі і приготування уроків учнями використовується у відповідності до власних побажань; заняття в різних кружках і спортивних секціях; багато вільного часу сучасні діти витрачають в ігрових комп’ютерних залах. При чому учні часто нехтують тим, що тривала робота за комп’ютером негативно впливає і внаслідок дії ультрафіолетового і електромагнітного випромінювань спричиняє ряд захворювань. Бажано, щоб монітори були оснащені спеціальними захисними екранами.
Соціальною проблемою економічно розвинутих країн світу є таке порушення сну, як безсоння. Вкажіть на основні положення (правила) гігієнічної організації сну. Вікові нормативи сну.
Систематичні недосипання негативно позначаються насамперед на функціональному стані нервової і серцево-судинної систем, знижує фізіологічну резистентність організму проти втоми, успішність навчання школярів. Вікові нормативи сну: для дітей перших місяців життя – 20 – 22 години на добу, 1-го року життя – 16 – 17 год, 4 – 5 років – 12 год, 8 – 10 років – 11 год, 11 – 12 років – 10 год, 13 – 16 років – 9 год, 17 – 18 років – 8,5 год, дорослі – 7 – 8 год. Пам’ятайте, сон понад міру шкідливий людині. Основним засобом забезпечення повноцінного сну і попередження безсоння є належне дотримання правил гігієни сну: 1. Необхідно лягати і вставати в один і той же час (бажано до 24 год). 2. Неприпустимо, щоб незадовго до сну діти разом з дорослими дивились телепередачі, читали художню літературу, що перезбуджує їхню нервову систему. 3. Вечеря повинна бути легкою, не пізніше ніж за 1,5 – 2 год до сну. 4. Свіже прохолодне повітря в приміщені сприяє більш швидкому засипанню і глибокому сну. Найкращою температурою в спальній кімнаті є 15 – 16о С. 5. Щоб під час сну шкіра дихала вільно, потрібно спати роздягненому. 6. Перед сном постарайтесь звільнити своє тіло від напруги, розслаблюючи кожен м’яз (психом’язова релаксація). 7. Перед сном усунути збуджуючі фактори, завчасно припинити напружену розумову і фізичну роботу. 8. Не спіть на м’якій постелі і на високій подушці. 9. Нервовим людям доцільно спати головою на північ. За таких умов голова буде повернута до магнітного полюса Землі, а положення тіла – уздовж магнітного потоку. Деякі люди відчувають непереборне бажання заснути серед дня, навіть, якщо вони достатньо спали попередньої ночі. Що це за стан? Наведіть комплекс формул для суспільного навіювання сну.
Майже 50% людей незадоволені своїм сном. Одні хочуть спати менше, інші довше і міцніше, чимало людей взагалі страдають безсонням. Однією з різновидностей порушення сну є нарколепсія. Найчастіше цей стан виникає в період пониженої активності або нудьги, рідше, коли людина виконує монотонну роботу – веде автомобіль, працює біля станка тощо. Вказані періоди сонливості тривають не довго – біля 15 хв. Найефективнішим засобом, який допомагає контролювати нарколепсію в більшості випадків є прийняття контрастного душу двічі на день. Допомагає також оптимальний руховий режим. Чимало людей для боротьби з нарколепсією користуються кофеїном (кава, чай, кока-кола тощо). Привикаючи до кофеїну такі люди часто страждають безсонням. Ефективнішим методом нормалізації нічного сну є аутогенне тренування. Для покращення засипання окрім вправ "важкості” і "тепла” (класичні формули аутотренінгу Г.Шульца) ефективним є спеціальне самонавіювання з використанням таких формул: 1) я цілком спокійний; 2) мене нічого не турбує; 3) м’язи мого лиця, усього тіла розслабляються; 4) мої повіки стають важкими; 5) всі турботи, тривоги, хвилювання відійшли далеко-далеко; 6) повна бездумність заволоділа мною; 7) шуми, звуки, шелест віддаляється все далі і далі; 8) приємний легкий туман обволікає моє тіло; 9) я забуваюсь.
8. Важливим показником раціонального організованого режиму дня є достатнє перебування на повітрі. Вкажіть основні вимоги до цього гігієнічного заходу.
Перебування учнів на відкритому повітрі належить поєднувати з руховою активністю, зокрема суспільно корисною працею. Це сприяє зміцненню здоров’я, загартуванню і підвищенню працездатності учнів. Для збільшення тривалості часу перебування учнів на повітрі використовують уроки фізичного виховання, праці, біології. З цією метою на повітрі варто проводити ряд гурткових, громадських і культурних заходів (лінійки, збори, змагання, концерти тощо). Важливо правильно розподілити час перебування на повітрі протягом доби: ранкова гігієнічна гімнастика (15 – 20 хв), ранкова прогулянка між сніданком і початком класних занять або загальношкільна гімнастика перед уроками (біля 20 хв), рухливі ігри на великій перерві, прогулянка з активним відпочинком після класних навчальних занять та обіду (рухливі ігри, робота на пришкільній ділянці, догляд за рослинами, тваринами, заняття в спортивних секціях тощо). Скорочення часу перебування на повітрі (перенавантаження навчальною роботою, захоплення телевізійними передачами) призводить до гіподинамії і погіршення стану здоров’я учнів (швидка стомленість, блідість, погіршення апетиту тощо). У таких дітей зменшується кількість еритроцитів і гемоглобіну в крові, погіршуються показники фізичного розвитку і працездатності, легко виникають вади постави і респіраторні захворювання.
