НАУКОВО-ПЕДАГОГІЧНИЙ ПРОЕКТ "РОСТОК”
Мета. Формування здібностей до саморозвитку та самореалізації особистості на засадах інтеграції, діяльнісного підходу до навчання і виховання. Актуальність.
Створення розвивальних освітніх програм, зорієнтованих на формування здібностей до:
• самоорганізації;
• самонавчання;
• саморозвитку.
• самонавчання;
• саморозвитку.
Основні завдання проекту: - підвищення рівня фізичного, психічного, морального,інтелектуального, духовного і творчого розвитку учнів у процесі організації активної діяльності на основі інтеграції; - гуманізація й екологізація змісту, педагогічних технологій і методів навчання, реалізованих в науковому та навчально-методичному забезпеченні педагогічного процесу школи.
Нормативно-правове забезпечення.
Дослідно-експериментальна робота з модернізації змісту, технологій та методів навчання і виховання дітей за науково-педагогічним проектом "Росток” проводиться відповідно до наказів Міністерства освіти і науки України від 31.01.2005р. №62 "Про розвиток науково-педагогічного проекту "Росток” в Україні”, від 31.01.2005р №63 "Про підготовку вчителів до роботи у науково-педагогічному проекті "Росток” і від 05.06.2006 №430 "Про затвердження типових навчальних планів для навчальних закладів, які працюють за науково-педагогічним проектом "Росток”.
Основою даного проекту є інтегративно-діяльнісний підхід до формування інноваційного мислення учня і вчителя.
Концепція науково-педагогічного проекту успішно впроваджується в практику роботи шкіл України і постійно доопрацьовується за результатами дослідження та зауваженнями експертів і педагогів-практиків, які беруть участь в експерименті. Матеріали, а також результати, отримані на попередньому етапі експерименту опубліковані у фахових виданнях. Концепція науково-педагогічного проекту "Росток” базується на наступних принципах: принцип особистісного підходу до учня, вчителя, батьків потребує розглядати кожну людину як неповторну унікальну особистість, постійно розкривати і підкреслювати її досягнення в навчально-виховному процесі; принцип системності освіти забезпечує цілісність освіти як єдиного взаємопов’язаного комплексу гуманітарних, природничих, технічних і суспільних наук; принцип екологізації освіти полягає у необхідності побудови змісту освіти, спрямованого на формування уявлень учнів про взаємозв’язки процесів і явищ у природі, про її об’єктивну й універсальну цінність, місце людини в природі; принцип єдності національного та загальнолюдського в освіті допомагає запобігти як космополітичним, так націоналістичним збоченням в навчально-виховному процесі; принцип пріоритету розвиваючого навчання та виховання стверджує безпосередній вплив навчання, виховання на розвиток дитини та формування у неї нових здібностей, сприяє усвідомленню того, що знання та вміння, які закладаються в зміст освіти - це не тільки мета, але і засіб розвитку сприйняття, мислення, пам’яті, емоцій, уваги, уяви особистості; принцип пріоритету творчої діяльності обумовлює необхідність створення технологій, методик навчання і виховання, побудованих на діяльнісному, творчому підході, які активізують пошукову активність і створюють максимальні умови для творчої діяльності учнів; принцип додатковості потребує, щоб нові технології, методики, навчальні посібники, підручники, становили єдиний навчально-виховний комплекс, який поєднує суспільно-гуманітарний, природничий, екологічний, художньо-естетичний аспекти сприйняття навколишнього світу; принцип інтеграції поєднує всі попередні принципи з метою створення цілісної навчально-виховної системи, відображає глибокий взаємозв’язок гуманітарних, природничих, екологічних, загальнолюдських, національних, моральних аспектів розвитку, навчання та виховання дітей, передбачає реалізацію багаторівневої інтеграції змісту, технологій та методів освіти у комплексній Програмі розвитку дітей "Росток". У процесі розробки Програми вищевказані принципи стали орієнтирами, які вказують шляхи вирішення завдань даного педагогічного експерименту. Орієнтація Програми "Росток" на принцип пріоритету розвиваючого навчання та виховання спонукала нас звернутись до наукової спадщини Л.С.Виготського, який одним з перших ввів у психологічну теорію поняття діяльності і виклав основи творчої діяльності дитини. Також ми спирались на дослідження Д.Б.Ельконіна, П.Я.Гальперіна, В.В.Давидова, праці яких стали основою теорії розвиваючого навчання. Розвиваюче навчання є одним з важливих компонентів гуманізації освіти. Та передбачає рішучий поворот освіти до особистості учня, забезпечення максимально-сприятливих умов для виявлення та розвитку здібностей на основі прийняття особистісних цілей і запитів. Результатом розвиваючого навчання є формування пошукової активності як необхідного компоненту навчальної діяльності. Відомо, що притаманна людині форма пошукової активності - це її духовність. А саме формування духовності людини - і є основною метою гуманізації освіти. У молодшому шкільному віці, на який розрахована Програма "Росток", розвивальний характер навчальної діяльності пов’язаний з тим, що її зміст базується на теоретичних знаннях, відповідних віковим особливостям учнів. Навчальна діяльність дитини будується від абстрактного до конкретного, від загального до часткового. В основу Програми покладено діяльнісний підхід, який дає змогу організувати навчально-виховний процес через різноманітну творчу діяльність учнів в межах кожного навчального предмета, які інтегруюються в цілісну систему, де використані напрями розвивальної роботи. Учні отримують необхідні знання через різноманітні способи активізації сприйняття об’єктів і явищ навколишнього світу: спостереження, досліди, самостійний пошук інформації та інші види розумової діяльності. Варіативності мислення сприяють спеціально розроблені вправи та завдання на розвиток уяви та літературної творчості: складання невеличких казок та оповідань про навколишній світ, поетичні та інші вправи з розвитку мовлення, вправи з моделювання, конструювання об’єктів та явищ навколишнього світу, вправи та завдання на оволодіння навчальними вміннями.
Тематика занять розкриває перед дитиною багатогранний, різноманітний і цілісний навколишній світ. Введено елементи живопису, ліплення, музики, драматизації, трудового навчання. Експеримент, який проведено в навчальних закладах, показав динаміку пізнавальних інтересів молодших школярів. З широкого кола питань про світ найбільше зацікавили такі: - сфера навчання, школа, спілкування, взаємовідносини; - космос, виникнення зірок і планет, гострі проблеми цивілізації, екологічні проблеми; - професія, побут, мода; - природа, виникнення людини. Основними концептуальними засадами науковово-педагогічного проекту "Росток» стали такі напрями розвитку сучасної освіти як гуманізація, екологізація й інтеграція навчально-виховного процесу, його розвивальна орієнтація на основі діяльнісного підходу.
За період дослідження розроблені та апробовані: програма, прогнозовані результати, нормативні документи щодо діяльності експериментальних загальноосвітніх навчальних закладів, основне діагностичне та науково-методичне забезпечення експерименту. За цей час виконувалась робота над навчальним планом, експериментальними навчальними програмами, новими підручниками і навчальними посібниками для початкової та 5-6 класів основної школи, в яких акцент був зроблений на загальний розвиток учнів у процесі навчання. Зокрема були розроблені та апробовані нові програми, навчальні посібники і підручники для початкової школи з усного та писемного мовлення, математики, інтегрованого курсу "Навколишній світ”, англійської мови, безпеки життєдіяльності, мистецтва. Проведено експертизу і затверджено колегією Міністерства освіти України програми курсів "Навколишній світ” (автор Пушкарьова Т.О.) і математика (автор Петерсон Л.Г.) для початкової школи, надано гриф "Рекомендовано Міністерством освіти і науки України” відповідним навчальним посібникам для початкової школи.
Для виконання програм були розроблені такі підручники: "Навколишній світ” для 4 класу початкової школи з предмета "Я і Україна” .
В процесі виконання науково-педагогічного проекту "Росток” виникла необхідність розробки комплексного моніторингу результатів навчання і розвитку учнів, який реалізує мету й завдання експерименту. Основними завданнями комплексного моніторингу результатів експерименту є: · визначення досягнутого рівня розвитку, виховання, навчальних досягнень дитини в порівнянні із середніми показниками у віковій групі; · виявлення динаміки індивідуального рівня розвитку кожної дитини й класу в цілому; · визначення причин можливих негативних явищ і розробка рекомендацій з їхнього усунення.
Аналіз матеріалів діагностики розвитку учнів у процесі апробації розробленого навчально-методичного забезпечення експерименту дозволив виділити три основних блоки комплексного моніторингу:
За період дослідження розроблені та апробовані: програма, прогнозовані результати, нормативні документи щодо діяльності експериментальних загальноосвітніх навчальних закладів, основне діагностичне та науково-методичне забезпечення експерименту. За цей час виконувалась робота над навчальним планом, експериментальними навчальними програмами, новими підручниками і навчальними посібниками для початкової та 5-6 класів основної школи, в яких акцент був зроблений на загальний розвиток учнів у процесі навчання. Зокрема були розроблені та апробовані нові програми, навчальні посібники і підручники для початкової школи з усного та писемного мовлення, математики, інтегрованого курсу "Навколишній світ”, англійської мови, безпеки життєдіяльності, мистецтва. Проведено експертизу і затверджено колегією Міністерства освіти України програми курсів "Навколишній світ” (автор Пушкарьова Т.О.) і математика (автор Петерсон Л.Г.) для початкової школи, надано гриф "Рекомендовано Міністерством освіти і науки України” відповідним навчальним посібникам для початкової школи.
Для виконання програм були розроблені такі підручники: "Навколишній світ” для 4 класу початкової школи з предмета "Я і Україна” .
В процесі виконання науково-педагогічного проекту "Росток” виникла необхідність розробки комплексного моніторингу результатів навчання і розвитку учнів, який реалізує мету й завдання експерименту. Основними завданнями комплексного моніторингу результатів експерименту є: · визначення досягнутого рівня розвитку, виховання, навчальних досягнень дитини в порівнянні із середніми показниками у віковій групі; · виявлення динаміки індивідуального рівня розвитку кожної дитини й класу в цілому; · визначення причин можливих негативних явищ і розробка рекомендацій з їхнього усунення.
Аналіз матеріалів діагностики розвитку учнів у процесі апробації розробленого навчально-методичного забезпечення експерименту дозволив виділити три основних блоки комплексного моніторингу:
1) рівня загального психічного розвитку учнів;
2) навчальних досягнень учнів;
3) діяльності вчителя.
2) навчальних досягнень учнів;
3) діяльності вчителя.
