Розробки виховних годин, конкурсів та ігор
вчитель англійської мови Ткаченко Олена Вікторівна
Розробка вікторини до Першого уроку
1. Декларація про державний суверенітет України була прийнята …
16 липня 1990 року
2. Актом проголошення незалежності України був прийнятий…
24 серпня 1991 року
3. Всеукраїнського референдум був проведений… 1 грудня 1991
4. Основний Закон України…
Конституція
5. Головні ознаки держави є...
герб, прапор, гімн.
6, Слово „герб” означає...
символічний знак держави чи її певної території, а також роду, окремої особи, спілки людей, які об'єднані територіальною або етнічною ознаками.
7. На малому гербі України зображено...
тризуб.
8. Державний прапор України...
прямокутне полотнище, яке складається з двох рівновеликих смуг синьої фарби (вгорі) та жовтої (унизу) - кольори означають синє безхмарне й мирне небо та жовті пшеничні поля України.
9. Гімн України...
„Ще не вмерла Україна". ЇЇ слова написав у 1862 р. відомий поет етнограф фольклорист із Наддніпрянщині П. Чубинський під час перебування на засланні в Архангельську за свої волелюбні українські ідеї. А музику, що символізує соборність України, написав до них галичанин М. Вербицький.
10. За переписом 1989 р., кількість населення України становила ...
51 452 090 чоловік.
Розбудова Української держави, незалежність якої проголошена прийнятими Верховною Радою України Декларацією про державний суверенітет України 16 липня 1990 року та Актом проголошення незалежності України 24 серпня 1991 року і підтверджена результатами Всеукраїнського референдуму 1 грудня 1991, ставить завдання - виховання справжнього громадянина й патріота. Основний Закон підтвердив, що Україна є суверенною, демократичною, правовою державою, де найвищою соціальною цінністю визнано Людину, її життя, здоров'я, честь і гідність. Самостійна й незалежна Україна стала на шлях побудови громадянського суспільства, кожен член якого має одержати вільний розвиток особистості. З одного боку, молода держава повинна створити всі умови для виховання свідомих громадян, а з другого боку, заможну духовно й матеріально багату, процвітаючу Українську державу збудують лише її палкі патріоти, об'єднані національною ідеєю - ідеєю незалежності й державності. Конституція України гарантує громадянам найширші права з головних сфер життєдіяльності - від вільного розвитку особистості й задоволення насущних матеріальних і духовних потреб до свободи думки і слова, вільного вираження своїх поглядів і переконань. Основною ознакою держави є територіальний принцип організації населення. „Батьківщина - це передусім територія. Нація, що не має національної території, не є нацією або державою" (Р. Монье). До внутрішніх функцій сучасної Української держави належить, як це наголошується в Конституції України (1996), збереження усіх прав та свобод людини і громадянина, гідних умов її життя , збереження і зміцнення соціальної злагоди, охорона життя та власності громадян та ін. Зовнішніми функціями є захист територіальної цілісності України, підтримання мирного і взаємовигідного співробітництва з членами міжнародного співтовариства тощо. Однією з головних ознак держави є її символіка - герб, прапор, гімн. Вона символізує суверенітет країни, її народ з усім його набутком. Малий Державний Герб України - Знак Княжої держави Володимира Великого, який має бути головним елементом Великого Державного Герба України. Державний Прапор України - стяг із двох рівновеликих горизонтальних смуг синього і жовтого кольорів. Державний Гімн України - національний гімн на музику М. Вербицького, слова П. Чубинського. Слово „Герб" означає символічний знак держави чи її певної території, а також роду, окремої особи, спілки людей, які об'єднані територіальною або етнічною ознаками. У стародавніх людей був поширений звичай брати за символ для своєї сім'ї, племені якусь рослину, тварину чи іншу реальну річ, що була найбільш поширеною, улюбленою. І ця традиція стала живучою й на Україні. До речі, багато знаних українських родів (Апостолів, Богунів, Безбородьків, Брюховецьких, Дорошенків, Нечаїв та ін.) мають свої герби. Тризуб, що став малим гербом держави України відомий ще з часів Трипільської культури. Він широко використовувався в державному житті Київської Русі як знак князівської влади Рюриковичів і зображався на золотих і срібних монетах Володимира. Це суто слов'янський знак і символізує, як доводять дослідники, мир і творчу працю, спорідненість поколінь. Є ще і інша думка. Тризуб - абстрактний, а не конкретний образ: „кожен бачить в тому те, що хоче бачити. Насамперед він прозорий, що може означати відкритість держави, яка не відгороджується від зовнішнього світу щитом, не боїться нічого погляду, бо нічого злого й доброго не ховаємо від інших. В основу його побудови покладений принцип тріади. Це може бути відображення таких образів, як батько-мати-дитина; свята трійця: бог-отець - бог-син - бог-дух святий; дитинство - зрілість - старість; вода - земля - повітря; три влади в державі - законодавча, виконавча, судова тощо". У державному прапорі України -прямокутному полотнищі, яке складається з двох рівновеликих смуг синьої фарби (вгорі) та жовтої (унизу) - кольори означають синє безхмарне й мирне небо та жовті пшеничні поля України. Гімн як урочиста пісня розвинувся з величальних пісень, що ще з сивої давнини виконувались на честь богів, видатних осіб, героїв. В Україні різні етнічні групи брали за свої гімни вірші „Мир вам, брати" І. Гулашевича, „Не пора" ,"Вічний революціонер" І. Франка. Як гімн сприймалися й виконувалися, причому в усій Україні та діаспорах, „Заповіт" Т. Шевченка, „Боже великий, єдиний, нам країну храни" Г. Еопинського, „Ой, у лузі червона калина" С. Чарнецького, „За Україну" М. Вороного та ін. Особливого поширення набула пісня „Ще не вмерла Україна". ЇЇ слова написав у 1862 р. відомий поет етнограф фольклорист із Наддніпрянщині П. Чубинський під час перебування на засланні в Архангельську за свої волелюбні українські ідеї. А музику, що символізує соборність України, написав до них галичанин М. Вербицький. Пісня утверджує віру в національне визволення й духовне відображення в світлі часи воскресіння українського народу. Таким чином, державна символіка відображає специфіку українського народу, в ній поєднано конкретно-історичний зміст народних традицій та сучасні ідеї й ідеали українського громадянства. Демократична держава декларує громадянинові: у тебе є сфера приватного інтересу, ти в ній вільний, також дозволяє: думай сам, будуй своє внутрішнє життя. Українці прагнуть до демократичної, правової держави, що будується на визнанні особистості як вільної, суверенної, спрямовує свою діяльність на забезпечення рівних можливостей для всіх громадян як основи соціальної справедливості, служить громадянському суспільству. Перед Українською державою сьогодні стоїть важливе завдання - сприяти консолідації та розвитку української нації, її історичної свідомості, традицій і культури, мовної та релігійної самобутності усіх національних меншин. За переписом 1989 р., кількість населення України становила 51 452 090 чол., у тому числі українців — 72,7%, росіян — 21,9%, євреїв — 0,9%, білорусів — 0,8%, молдаван — 0,6%, болгарів та поляків — 0,4%, представників інших національностей — 2,6%. У країні нараховують 8 районів, близько 100 сільських рад та 150 сіл, де більшість мешканців становлять національні меншини. Пріоритетним в етнонаціональній політиці України є збереження громадянського миру та міжнаціо¬нальної злагоди. Це завдання можна висловити таким чином: Україна — це спільний дім, Вітчизна для всіх її громадян. Політикою держави визначено механізм вра¬хування інтересів: а) української етнічної спільноти, яка формує основу українського етнополітичного поля (УЕП); б) російської національної групи, що компактно живе у східних та південних регіонах УЕП; в) етнічних груп, складників УЕП; г) населення Криму; д) представників українського етносу, які живуть поза межами України (діаспора). Нація нової України - це єдине соціальне ціле, оскільки її громадяни мають однакову долю, подібний спосіб життя, мешкають на одній території, відчувають належність до єдиної історичної спільності. Для уникнення громадянської напруженості в нашій державі внутрішня її політика повинна спрямовуватись на досягнення консенсусу щодо розв'язання соціально-політичних проблем. При цьому важливо дотримуватись принципу: „Україна - спільний дім для всіх її громадян". Викладач повинен акцентувати увагу на те, що Закон „Про національні меншини в Україні" за висновками міжнародних експертів, є одним з найдемократичніших порівняно з аналогічними законами інших країн світу. Зокрема, в статті 1 підкреслюється: "Україна гарантує громадянам республіки незалежно від їх національного походження рівні політичні, соціальні, економічні та культурні права і свободи, підтримує розвиток національної свідомості й самовиявлення. Усі громадяни України користуються захистом держави на рівних підставах. В Україні розвивається народовладдя, тобто коли управління суспільством переходить від найнижчого рівня (тільки державного) до вищого (державно-суспільного). Батьківщина для кожної людини настільки близька, рідна, свята, що вона порівнюється з найсвятішим образом - Матір'ю. Як і рідна ненька, Батьківщина в людини одна. ЇЇ не вибирають ( за В. Симоненком), нею не спекулюють, тим більше - не продають. Посягання на Батьківщину - це наруга над громадянами, які готові до останньої краплі крові захищати її. Образ Батьківщини найбільше згуртовує народ, націю, є важливим фактором формування міцних патріотичних почуттів і прагнень громадянської самосвідомості. При цьому Україна є Батьківщиною не лише для українців ( за принципом „права крові"), а й для інших етнічних груп, які здавна живуть на її території ( за принципом „права землі"). Тут народилися їхні діди і прадіди, тут святі місця поховань їхніх пращурів, тут їхні предки проливали кров, боронячи свої домівки від нападників. Їх родовід, духовність найтіснішими в'язами пов'язані з Україною і українцями. Про них Україна як демократична, правова, гуманна держава, яку всі разом прагнемо побудувати, має однаковою мірою турбуватися, як матір про своїх дітей. „Українська держава забезпечує охорону і захист прав, свобод та інтересі своїх громадян", - зазначається в Законі „Про громадянство України". Український менталітет тісно пов'язаний з мовою .Саме мова і мовлення дають можливість думці знайти відповідне оформлення і вираження в певних національних рамках. Мова, як відомо, віддзеркалює народне життя: господарську діяльність, природне середовище, побут, історію тощо. Продуктом такого віддзеркалення є прислів'я, крилаті вислови тощо. До речі, українська мова вважається однією з найкрасивіших мов. Відомо, що в 1934р. на конкурсі кращих мов світу вона поділила пальму першості з італійською й перською. Висвітлюючи історію походження української мови, варто навести відоме висловлювання К. Ушинського: живе мова - живе народ, зникає мова - народу більше нема. Це свідчить не лише про найтісніший зв'язок між мовою і народом, неподільність їх, а й про походження і розвиток мови водночас із виникненням та становленням народу. Рідна мова - це і засіб пізнання: нею людина мислить, думає, освоює навколишнє середовище. З цього приводу К. Ушинський писав: „Мова народу - кращий, що ніколи не в'яне й вічно знову розпускається, цвіт усього його духовного життя... У мові одухотворяється весь народ... У скарбницю рідного слова складає одне покоління за одним плоди глибоких сердечних порухів, плоди історичних подій, вірування, погляди, сліди пережитого горя і пережитої радості, одне слово, весь слід свого духовного життя народ дбайливо зберігає в народному слові. Мова - найважливіший, найбагатший і найміцніший зв'язок, що з'єднує віджилі, сущі і майбутні покоління народу в одне велике, історичне живе ціле".
Рекомендована література Декларація про державний суверенітет України. К., 1992 - с. 7-11. Конституція України. К., 1996. - 54 с. Закон України „Про національні меншини в Україні „. К., 1993. - с. 3-7. Державна національна програма „Освіта" (Україна ХХІ століття). К., 1994. Концепція громадянського виховання особистості в умовах розвитку української державності: проект / Науково творчий колектив О.В. Сухомлинська (науковий керівник) та інші // інформаційний збірник Міністерства освіти і науки України. 2001 - 322-с. 7-12: шлях світи -№3- с. 7-13. педагогічна газета. - № 11, -с. 4-6 . Про громадянство України: Закон України від 13.05.1999 р. № 651\відомості ВР України. - 1999-№ 28 -с. 547-562. Про заходи щодо розвитку духовності, захисту моралі та формування здорового способу життя громадян: Указ Президента України, 27 квітня 1999 р.// Урядовий кур'єр. - 1999 - 6 травня. - с. 1-3. Антонюк Р.
вчитель англійської мови Ткаченко Олена Вікторівна
Розробка вікторини до Першого уроку
1. Декларація про державний суверенітет України була прийнята …
16 липня 1990 року
2. Актом проголошення незалежності України був прийнятий…
24 серпня 1991 року
3. Всеукраїнського референдум був проведений… 1 грудня 1991
4. Основний Закон України…
Конституція
5. Головні ознаки держави є...
герб, прапор, гімн.
6, Слово „герб” означає...
символічний знак держави чи її певної території, а також роду, окремої особи, спілки людей, які об'єднані територіальною або етнічною ознаками.
7. На малому гербі України зображено...
тризуб.
8. Державний прапор України...
прямокутне полотнище, яке складається з двох рівновеликих смуг синьої фарби (вгорі) та жовтої (унизу) - кольори означають синє безхмарне й мирне небо та жовті пшеничні поля України.
9. Гімн України...
„Ще не вмерла Україна". ЇЇ слова написав у 1862 р. відомий поет етнограф фольклорист із Наддніпрянщині П. Чубинський під час перебування на засланні в Архангельську за свої волелюбні українські ідеї. А музику, що символізує соборність України, написав до них галичанин М. Вербицький.
10. За переписом 1989 р., кількість населення України становила ...
51 452 090 чоловік.
Розбудова Української держави, незалежність якої проголошена прийнятими Верховною Радою України Декларацією про державний суверенітет України 16 липня 1990 року та Актом проголошення незалежності України 24 серпня 1991 року і підтверджена результатами Всеукраїнського референдуму 1 грудня 1991, ставить завдання - виховання справжнього громадянина й патріота. Основний Закон підтвердив, що Україна є суверенною, демократичною, правовою державою, де найвищою соціальною цінністю визнано Людину, її життя, здоров'я, честь і гідність. Самостійна й незалежна Україна стала на шлях побудови громадянського суспільства, кожен член якого має одержати вільний розвиток особистості. З одного боку, молода держава повинна створити всі умови для виховання свідомих громадян, а з другого боку, заможну духовно й матеріально багату, процвітаючу Українську державу збудують лише її палкі патріоти, об'єднані національною ідеєю - ідеєю незалежності й державності. Конституція України гарантує громадянам найширші права з головних сфер життєдіяльності - від вільного розвитку особистості й задоволення насущних матеріальних і духовних потреб до свободи думки і слова, вільного вираження своїх поглядів і переконань. Основною ознакою держави є територіальний принцип організації населення. „Батьківщина - це передусім територія. Нація, що не має національної території, не є нацією або державою" (Р. Монье). До внутрішніх функцій сучасної Української держави належить, як це наголошується в Конституції України (1996), збереження усіх прав та свобод людини і громадянина, гідних умов її життя , збереження і зміцнення соціальної злагоди, охорона життя та власності громадян та ін. Зовнішніми функціями є захист територіальної цілісності України, підтримання мирного і взаємовигідного співробітництва з членами міжнародного співтовариства тощо. Однією з головних ознак держави є її символіка - герб, прапор, гімн. Вона символізує суверенітет країни, її народ з усім його набутком. Малий Державний Герб України - Знак Княжої держави Володимира Великого, який має бути головним елементом Великого Державного Герба України. Державний Прапор України - стяг із двох рівновеликих горизонтальних смуг синього і жовтого кольорів. Державний Гімн України - національний гімн на музику М. Вербицького, слова П. Чубинського. Слово „Герб" означає символічний знак держави чи її певної території, а також роду, окремої особи, спілки людей, які об'єднані територіальною або етнічною ознаками. У стародавніх людей був поширений звичай брати за символ для своєї сім'ї, племені якусь рослину, тварину чи іншу реальну річ, що була найбільш поширеною, улюбленою. І ця традиція стала живучою й на Україні. До речі, багато знаних українських родів (Апостолів, Богунів, Безбородьків, Брюховецьких, Дорошенків, Нечаїв та ін.) мають свої герби. Тризуб, що став малим гербом держави України відомий ще з часів Трипільської культури. Він широко використовувався в державному житті Київської Русі як знак князівської влади Рюриковичів і зображався на золотих і срібних монетах Володимира. Це суто слов'янський знак і символізує, як доводять дослідники, мир і творчу працю, спорідненість поколінь. Є ще і інша думка. Тризуб - абстрактний, а не конкретний образ: „кожен бачить в тому те, що хоче бачити. Насамперед він прозорий, що може означати відкритість держави, яка не відгороджується від зовнішнього світу щитом, не боїться нічого погляду, бо нічого злого й доброго не ховаємо від інших. В основу його побудови покладений принцип тріади. Це може бути відображення таких образів, як батько-мати-дитина; свята трійця: бог-отець - бог-син - бог-дух святий; дитинство - зрілість - старість; вода - земля - повітря; три влади в державі - законодавча, виконавча, судова тощо". У державному прапорі України -прямокутному полотнищі, яке складається з двох рівновеликих смуг синьої фарби (вгорі) та жовтої (унизу) - кольори означають синє безхмарне й мирне небо та жовті пшеничні поля України. Гімн як урочиста пісня розвинувся з величальних пісень, що ще з сивої давнини виконувались на честь богів, видатних осіб, героїв. В Україні різні етнічні групи брали за свої гімни вірші „Мир вам, брати" І. Гулашевича, „Не пора" ,"Вічний революціонер" І. Франка. Як гімн сприймалися й виконувалися, причому в усій Україні та діаспорах, „Заповіт" Т. Шевченка, „Боже великий, єдиний, нам країну храни" Г. Еопинського, „Ой, у лузі червона калина" С. Чарнецького, „За Україну" М. Вороного та ін. Особливого поширення набула пісня „Ще не вмерла Україна". ЇЇ слова написав у 1862 р. відомий поет етнограф фольклорист із Наддніпрянщині П. Чубинський під час перебування на засланні в Архангельську за свої волелюбні українські ідеї. А музику, що символізує соборність України, написав до них галичанин М. Вербицький. Пісня утверджує віру в національне визволення й духовне відображення в світлі часи воскресіння українського народу. Таким чином, державна символіка відображає специфіку українського народу, в ній поєднано конкретно-історичний зміст народних традицій та сучасні ідеї й ідеали українського громадянства. Демократична держава декларує громадянинові: у тебе є сфера приватного інтересу, ти в ній вільний, також дозволяє: думай сам, будуй своє внутрішнє життя. Українці прагнуть до демократичної, правової держави, що будується на визнанні особистості як вільної, суверенної, спрямовує свою діяльність на забезпечення рівних можливостей для всіх громадян як основи соціальної справедливості, служить громадянському суспільству. Перед Українською державою сьогодні стоїть важливе завдання - сприяти консолідації та розвитку української нації, її історичної свідомості, традицій і культури, мовної та релігійної самобутності усіх національних меншин. За переписом 1989 р., кількість населення України становила 51 452 090 чол., у тому числі українців — 72,7%, росіян — 21,9%, євреїв — 0,9%, білорусів — 0,8%, молдаван — 0,6%, болгарів та поляків — 0,4%, представників інших національностей — 2,6%. У країні нараховують 8 районів, близько 100 сільських рад та 150 сіл, де більшість мешканців становлять національні меншини. Пріоритетним в етнонаціональній політиці України є збереження громадянського миру та міжнаціо¬нальної злагоди. Це завдання можна висловити таким чином: Україна — це спільний дім, Вітчизна для всіх її громадян. Політикою держави визначено механізм вра¬хування інтересів: а) української етнічної спільноти, яка формує основу українського етнополітичного поля (УЕП); б) російської національної групи, що компактно живе у східних та південних регіонах УЕП; в) етнічних груп, складників УЕП; г) населення Криму; д) представників українського етносу, які живуть поза межами України (діаспора). Нація нової України - це єдине соціальне ціле, оскільки її громадяни мають однакову долю, подібний спосіб життя, мешкають на одній території, відчувають належність до єдиної історичної спільності. Для уникнення громадянської напруженості в нашій державі внутрішня її політика повинна спрямовуватись на досягнення консенсусу щодо розв'язання соціально-політичних проблем. При цьому важливо дотримуватись принципу: „Україна - спільний дім для всіх її громадян". Викладач повинен акцентувати увагу на те, що Закон „Про національні меншини в Україні" за висновками міжнародних експертів, є одним з найдемократичніших порівняно з аналогічними законами інших країн світу. Зокрема, в статті 1 підкреслюється: "Україна гарантує громадянам республіки незалежно від їх національного походження рівні політичні, соціальні, економічні та культурні права і свободи, підтримує розвиток національної свідомості й самовиявлення. Усі громадяни України користуються захистом держави на рівних підставах. В Україні розвивається народовладдя, тобто коли управління суспільством переходить від найнижчого рівня (тільки державного) до вищого (державно-суспільного). Батьківщина для кожної людини настільки близька, рідна, свята, що вона порівнюється з найсвятішим образом - Матір'ю. Як і рідна ненька, Батьківщина в людини одна. ЇЇ не вибирають ( за В. Симоненком), нею не спекулюють, тим більше - не продають. Посягання на Батьківщину - це наруга над громадянами, які готові до останньої краплі крові захищати її. Образ Батьківщини найбільше згуртовує народ, націю, є важливим фактором формування міцних патріотичних почуттів і прагнень громадянської самосвідомості. При цьому Україна є Батьківщиною не лише для українців ( за принципом „права крові"), а й для інших етнічних груп, які здавна живуть на її території ( за принципом „права землі"). Тут народилися їхні діди і прадіди, тут святі місця поховань їхніх пращурів, тут їхні предки проливали кров, боронячи свої домівки від нападників. Їх родовід, духовність найтіснішими в'язами пов'язані з Україною і українцями. Про них Україна як демократична, правова, гуманна держава, яку всі разом прагнемо побудувати, має однаковою мірою турбуватися, як матір про своїх дітей. „Українська держава забезпечує охорону і захист прав, свобод та інтересі своїх громадян", - зазначається в Законі „Про громадянство України". Український менталітет тісно пов'язаний з мовою .Саме мова і мовлення дають можливість думці знайти відповідне оформлення і вираження в певних національних рамках. Мова, як відомо, віддзеркалює народне життя: господарську діяльність, природне середовище, побут, історію тощо. Продуктом такого віддзеркалення є прислів'я, крилаті вислови тощо. До речі, українська мова вважається однією з найкрасивіших мов. Відомо, що в 1934р. на конкурсі кращих мов світу вона поділила пальму першості з італійською й перською. Висвітлюючи історію походження української мови, варто навести відоме висловлювання К. Ушинського: живе мова - живе народ, зникає мова - народу більше нема. Це свідчить не лише про найтісніший зв'язок між мовою і народом, неподільність їх, а й про походження і розвиток мови водночас із виникненням та становленням народу. Рідна мова - це і засіб пізнання: нею людина мислить, думає, освоює навколишнє середовище. З цього приводу К. Ушинський писав: „Мова народу - кращий, що ніколи не в'яне й вічно знову розпускається, цвіт усього його духовного життя... У мові одухотворяється весь народ... У скарбницю рідного слова складає одне покоління за одним плоди глибоких сердечних порухів, плоди історичних подій, вірування, погляди, сліди пережитого горя і пережитої радості, одне слово, весь слід свого духовного життя народ дбайливо зберігає в народному слові. Мова - найважливіший, найбагатший і найміцніший зв'язок, що з'єднує віджилі, сущі і майбутні покоління народу в одне велике, історичне живе ціле".
Рекомендована література Декларація про державний суверенітет України. К., 1992 - с. 7-11. Конституція України. К., 1996. - 54 с. Закон України „Про національні меншини в Україні „. К., 1993. - с. 3-7. Державна національна програма „Освіта" (Україна ХХІ століття). К., 1994. Концепція громадянського виховання особистості в умовах розвитку української державності: проект / Науково творчий колектив О.В. Сухомлинська (науковий керівник) та інші // інформаційний збірник Міністерства освіти і науки України. 2001 - 322-с. 7-12: шлях світи -№3- с. 7-13. педагогічна газета. - № 11, -с. 4-6 . Про громадянство України: Закон України від 13.05.1999 р. № 651\відомості ВР України. - 1999-№ 28 -с. 547-562. Про заходи щодо розвитку духовності, захисту моралі та формування здорового способу життя громадян: Указ Президента України, 27 квітня 1999 р.// Урядовий кур'єр. - 1999 - 6 травня. - с. 1-3. Антонюк Р.
Відкритий виховний захід до Дня української писемності.
«О МОВО РІДНА! ЗОЛОТА КОЛИСКА»
Сценарій свята до Дня української писемності та мови
Ведуча
Земля моя найкраща і єдина!
Я спів твій серденьком своїм ловлю.
Моя найкраща в світі Україна,
Я щиро й віддано тебе люблю!
Художній номер — музична композиція «Україночка».
Ведуча Мій край чудовий — Україна!
Тут народились ти і я.
Тут над ставком верба й калина,
Чарівна пісня солов'я.
Ведучий І найдорожче — рідна мова,
Наснагу й силу нам дає.
Нам стежку в світ дано топтати,
Поки в нас рідна мова є.
Ведуча. Із сивої глибини віків бере початок наша мова.
Шлях її розвитку — це тернистий шлях боротьби.
Дуже багато жорстоких літ пережила наша рідна мова, мужньо витерпівши знущання, заборони. Якою ж була боротьба української мови за незалежність?
Звучить мелодія.
На сцені учні. Кожен із учнів зачитує одну із дат в скорботному календарі української мови.
1720 рік — указ Петра І про заборону книгодрукування українською мовою.
1769 рік — видано розпорядження російської церкви про вилучення у населення України українських букварів та книг.
1775 рік — зруйновано Запорозьку Січ та закрито українські школи при полкових козацьких канцеляріях.
1862 рік — закрито українські недільні школи.
1863 рік — указ російського міністра Валуєва про заборону видання книжок українською мовою.
1876 рік — указ російського царя Олександра II про заборону друкування нот українських пісень.
1884 рік — закрито всі українські театри.
1908 рік — вся культурна й освітня діяльність в Україні визнана царським урядом Росії шкідливою.
1914 рік — російський цар Микола II ліквідує українську пресу.
1938 рік — сталінський уряд видає постанову про обов'язкове вивчення російської мови, чим підтинає коріння мові українській.
1983 рік — видано постанову про так зване посилення вивчення російської мови у школах і поділ класів в українських школах на дві гру пи — російські та українські, що призвело до нехтування рідною мовою.
1989 рік — видано постанову, яка закріплювала в Україні російську мову як офіційну загальнодержавну мову.
1991 рік — прийнята державна програма реалізації української мови та мов національних меншин до 2000 року.
Ведуча Як довго ждали ми своєї волі слова,
І ось воно співа, бринить.
Бринить-співає наша мова,
Чарує, тішить і п'янить.
Ведучий Як довго ждали ми..
Уклін чолом народу,
Що рідну мову нам зберіг.
Зберіг в таку страшну негоду,
Коли він сам стоять не міг.
Ведуча На ноги інша не сп'ялася,
А українська знов жива!
Нарешті стала, відбулася!
Говорить, думає, співа!
Художній номер — пісня «Чорнобривці».
Ведуча. Повинна жити мова, яка стала піснею в далекі часи Івана Вишенського і Григорія Сковороди, яка пролунала на весь світ піснями «Наталки Полтавки» Івана Котляревського та гостротою Шевченкового вірша. Слово Тараса підхопили сини і дочки українського народу, збагатили та через випробування принесли в духовну скарбницю України. Ведучий «Ну що б, здавалося слова? Слова та голос. Більш нічого. А серце б'ється, ожина. Як їх почує...»
Художній номер — пісня «Світе ясний, світе тихий».
Художній номер — музична композиція «Привітальна».
Ведуча. Ми пишаємося іменами наших українських письменників, серед яких Марко Вовчок, Леся Українка, Іван Франко, Василь Стус, Василь Симоненко. Вони своєю творчістю виборювали право на існування мови.
Ведучий. Із сивої давнини, від Кирила і Мефодія, від Нестора Літописця впродовж багатьох років розвивалася, розросталася наша мова вглиб і вшир. Плекають, пестять її поети і прозаїки.
Ведучий. А згадаймо український дотепний жарт! А сміх іскрометний! Українці сміялися з давніх-давен, сміялися споконвіку. Українці — це загальновідомо — творці і носії найтоншого гумору.
Ведуча. Отож, українці сміються відтоді, доки себе пам'ятають, бо гумор, сміх, веселість, дотепність є однією з найкращих національних рис. Час іде, мудра ріка веселих народних усмішок не мілішає, і талановитих гумористів не меншає. Адже і ми ростимо своїх власних.
Художній номер «Гумореска».
Ведучий. А там калина над рікою
Віночки білі одягла.
Від сонця і тепла весною
Чудовим цвітом зацвіла.
Там солов'ї гніздечко звили
І ллється пісня чарівна.
Ведуча. Пісню люди підхопили,
Вложили душу у слова,
Любов'ю щедро напоїли,
І пісня, трепетна й жива
Над рідним краем полетіла
Високо, в сині небеса.
І щиро всіх теплом зігріла її ліричність і краса!
Музичний номер «Веснянки».
Ведуча Скільки в мові тепла і палкого кохання!
Туги й щастя дзвінкого, і світла душі,
Та іскристої радості і шанування,
Що, хоч просто говориш — виходять вірші!
Ведучий. Українські пісні мама ніжно співала,
Коли ще в сповитку були діти малі.
Українською мовою благословляла,
Як розходились ми на дороги земні!
Художній номер «Батьківська пісня».
Ведуча. Українська мова поряд з італійською, іспанською — одна з наймелодійніших і наймилозвучніших у світі. Нею можна висловити найрізноманітніші людські почуття, написати найскладніші наукові п ці, її можна чудово використовувати на рівні міжнародних відносин.
Ведучий. Ми свято віримо в те, що не зміліє ріка нашої мови мімі Тож послухайте вірші наших юних авторів, написаних рідною мовою Художній номер — вірші поетів-початківців.
Ведуча Мово моя, ти пречиста і славна,
Трепетна, наче ранкова роса.
Ти називаєшся нині — державна!
Все в тобі є: і багатство, й краса!
Ведучий Мовою рідною я розмовляю,
Вільно живу я у ріднім краю.
І Україну мою прославляю,
Вірність і серце я їй віддаю.
Художній номер — пісня «Хай живе надія».
Учениця Ой, яка чудова українська мова!
Де береться все це, звідкіля і як?
Є в ній ліс, лісочок, пуща, гай, діброва,
Бір, перелісок, чорноліс.
Є іще й байрак
І така ж розкішна і гнучка як мрія...
Учень Є у ній хурделиця, віхола, завія,
Завірюха, хуртовина, хуга, заметіль.
Та не в тому справа, що така багата.
Помагало слово нам у боротьбі,
Кликало на битву проти супостата.
То звучало сміхом на полях плаката,
І за це все, мово, дякуємо тобі. (О. Підсуха)
Учениця Мово моя українська,
Батьківська, материнська,
Я знаю тебе не вивчену —
Просту, домашню, звичну,
Не за морів покликану,
Не з словників насмикану.
Ти у мене із кореня,
Полем мені наговорена,
Дзвоном коси прокована,
В чистій воді смакована,
Болем очей продивлена,
Смутком багать продимлена,
З хлібом удушу всмоктана,
В поті людськім намокнута,
З кров'ю моєю змішана,
І аж до скону залишена
В серці моїм, ти звеш сюди добрих людей до бесіди.
Ведуча. Мова — то цілюще джерело, і хто не припаде до нього вустами, ши сам всихає від спраги. Століттями мова народу була тією повноводною річкою, яку ми називаємо поезією. Поетична грань живе в слові, і слово немислиме без неї, як немислима річка без води.
Учениця. Рідна мова! Запашна, співуча, гнучка, милозвучна, спов-ена музики і квіткових пахощів, вона встала з колін, як піднялася наша країна. Проголошення незалежності дало право посісти українській культурі алежне їй місце. 24 серпня ми відзначаємо річницю незалежності України. А основою, джерелом культури, є материнська мова.
Ведуча. Скількох чудових, талановитих письменників, поетів, що писали рідною мовою, дала ненька Україна. Це — Іван Котлярев-ький, Григорій Сковорода, Михайло Коцюбинський, Панас Мирний, "арко Вовчок, Леся Українка і багато інших. А який тонкий та дотепний український гумор! Ось хоча б гуморески . П. Глазового. Одна з них так і називається «Найкраща мова».
Йде синочок до школи вперше
Пита батька мати:
—Якій мові ми синочка
—Будемо навчати?
— Українській чи російській?
—Обидві ж хороші.
—Хай вивчає ту, якою
—Печатають гроші.
Дорогі діти, українську мову, літературу треба добре знати, щоб було вам так, як оцій дівульці, про яку я вам зараз розкажу.
Гуморес-називається «Гаряча філософія».
Не боялася дівулька
Ні лайки, ні бійки.
Закінчила школу на нещасні «трійки»,
Але в мами є знайомий
В університеті.
— Будеш ти на філософськім вчитись факультеті»
Та, явившись на екзамен,
Ляпнула дівулька,
Що жив колись на Вкраїні
Філософ Каструля.
І сказав екзаменатор,
Вставши із-за столу:
— Я вам радив би вступити
В кулінарну школу.
І закінчила дівулька
Курси кулінарні.
Пече тепер пиріжечки
І оладки гарні?
І на кухні порядкує
Рукою твердою,
І не плутає Каструлю
Зі Сковородою.
А буває ще й так: «КУХЛИК»
Дід приїхав із села, ходить по століці.
Має гроші — не мина жодної крамниці.
Попрохав він:
— Покажіть Кухлик той, що з краю.
Продавщиця:
— Што? Чево? Я не понімаю.
—Кухлик, люба, покажіть,
Той, що з боку смужка.
—Да какой же кухлик здесь,
Еслі єто кружка!
Дід у руки кухлик взяв
І насупив брови.
—На Вкраїні живете й не знаєте мови
Продавщиця теж була гостра та бідова:
—У мене єсть свой язик,
Ні к чему мне мова.
І сказав їй мудрий дід:
- Цим пишатися не слід
Бо якраз така біда в моєї корови;
Має, бідна, язика і не знає мови.
Ведуча. А яка чудова, мелодійна українська пісня! На Україні кажуть: «З піснею дружити — в навчанні та роботі не тужити».
Учениця Щира втіхо, рідна мово,
Краю отчого окраса
— Є в тобі вогонь Тараса.
Щира втіхо, рідна мово !
Всі ми любим нашу мову,
Наче пісню вечерову,
І служити будем їй
Нашій мові дорогій.
Ведуча. А якими прислів'ями та приказками багата українська мова?
Учень Красная мова находить добрі слова. Мова — не полова.
Ведуча. Україна та її культура святкують відродження. Тож побажаймо всім українцям, що свято бережуть українське слово, — щастя, натхнення, добра, миру та світлого майбутнього...
