14 жовтня 2014 н.р. в Рокитнянській ЗОШ І-ІІ ст. № 5 відбулося свято присвячене українському козацтву. Легендарна Запорозька Січ – символ мужності і незламності українського народу. Від роду до роду передається заповіт козаків: жити чесно, не зазіхати на чуже, трудитися, любити свою землю, рідну мову, з повагою та розумінням ставитися до інших народів. Було це близько п’яти століть тому. Після розпаду Золотої Орди господарями Подніпров’я себе вважали татари. Їхня держава – Кримське ханство розміщувалося на Кримському півострові. Звідси на українські землі татари здійснювали свої грабіжницькі походи. Важко стало жити українському людові! І почав він утікати в пониззя Дніпра, за його кам’яні пороги. Поріг – кам’яниста перешкода на річці, де вода, вдаряючись об каміння кипить, вирує. Місце за порогами Дніпра називали Запоріжжям, а козаків – запорожцями. Поведу таку я річ: Що визнаєте про Січ І про нашу славну Україну? Розкажи усім нам, сину! Своє поселення, щоб захистити від ворога, козаки огороджували посіченими, порубленими дерев’яними колодами. Звідси і назва – Січ. Запорізька Січ – фортеця, центральне укріплення поселення козаків, оточене земляним валом, сторожовими баштами. Умови життя вимагали від козаків великої фізичної витривалості. Вони були невибагливі, звичні до недостатків і тягарів воєнного життя, призвичаєні до холоду і спеки. Переважну більшість часу проводили у військових походах, мешкали у сплетених із лози або очерету куренях, накритих кінськими шкурами. Легендарна Запорозька Січ – символ мужності і незламності українського народу. Від роду до роду передається заповіт козаків: жити чесно, не зазіхати на чуже, трудитися, любити свою землю, рідну мову, з повагою та розумінням ставитися до інших народів. Було це близько п’яти століть тому. Після розпаду Золотої Орди господарями Подніпров’я себе вважали татари. Їхня держава – Кримське ханство розміщувалося на Кримському півострові. Звідси на українські землі татари здійснювали свої грабіжницькі походи.